Шауль Ладані дізнався, що таке людська жорстокість, ще в дитинстві. Він, як і його родина, став жертвою злочинних дій нацистів проти євреїв. Дивом виживши в концтаборі, Ладані навіть не підозрював, що доля приготувала йому ще одне випробування. У 1972 році він представляв Ізраїль на змаганнях зі спортивної ходьби під час Олімпійських ігор у Мюнхені. Тоді він уник терористичної розправи над ізраїльськими спортсменами. Докладніше про атлета зі сталевим характером і залізною волею читайте далі на imunich.
Жертва нацистського геноциду
Шауль Ладані народився 2 квітня 1936 року в Белграді (тепер Сербія) у єврейській родині. Під час Голокосту бабусю та дідуся Шауля по материнській лінії відправили на жахливу смерть до концтабору «Аушвіц».
У квітні 1941 року німці напали на Белград, а Повітряні сили Третього Рейху розбомбили дім Ладані. Тоді сім’я втекла до Угорщини. Коли Шаулю виповнилося 8 років, батьки заховали його в монастирі, попросивши нікому не розказувати про єврейське походження. Утім, нацисти все одно знайшли родину й відправили до концтабору «Берген-Бельзен», що на півночі Німеччини.
Багато кого з родини Ладані вбили, а от Шаулю, його двом сестрам та їхнім батькам пощастило більше. У грудні 1944 року їх врятували американські євреї, заплативши викуп за понад 1500 в’язнів. Загалом нацисти знищили в «Берген-Бельзені» приблизно 70 000 євреїв.
Американці відправили Шауля та його сім’ю до Швейцарії. Після закінчення війни вони повернулися до рідного Белграда. У грудні 1948-го, коли хлопцю виповнилося 12 років, сім’я емігрувала до Ізраїлю. Там Шауль зростав і зрештою став професором промислової інженерії та менеджменту й досвідченим бігуном.
Спортивний рекордсмен
Ладані розпочинав свою змагальну кар’єру у 18-річному віці як марафонець в Ізраїлі. У 1950-х роках, коли він починав бігати, люди називали його божевільним. Справа в тому, що ізраїльтяни вважали, що біг – це лише покарання для солдатів. На початку 1960-х років Ладані зацікавився спортивною ходьбою.
У 1963 році спортсмен виграв Чемпіонат Ізраїлю зі спортивної ходьби. Через три роки він побив рекорд США у ходьбі на 50 миль, який ніхто не міг побити з 1878 року. У 1968-му він знову побив рекорд США в ходьбі на 50 миль.
У тому ж 1968 році 32-річний Ладані взяв участь у своїх перших Олімпійських іграх, що проходили в столиці Мексики Мехіко. У ходьбі на 50 км він фінішував 24-м. На Маккабіанських іграх 1969 року Ладані виборов «золото» у ходьбі на 3 км. Маккабіанські ігри (Маккабіада) – міжнародні спортивні змагання за зразком Олімпійських ігор, які проводяться раз у чотири роки в Ізраїлі. Історично в них брали участь лише євреї, поки організатори не дозволили участь ізраїльтянам інших віросповідань та етнічних груп.
На початку 1972 року спортсмен встановив світовий рекорд у ходьбі на 50 миль. Йому також належить рекорд в ходьбі на 50 км на національних змаганнях в Ізраїлі (теж 1972 рік).
«Мюнхенська різанина»
ХХ літні Олімпійські ігри тривали в Мюнхені з 26 серпня по 10 вересня 1972 року. У них взяли участь 7134 спортсмени зі 121 країни. Шауль Ладані представляв ізраїльську команду на змаганнях зі спортивної ходьби. Тоді йому було 36 років. Ладані фінішував 19-м у ходьбі на 50 км. За його словами, коли він приїхав до Мюнхена, то намагався вгадати вік кожного німця, якого зустрічав. Якщо хтось належав до вікової групи, яка теоретично могла би брати участь у звірствах Третього Рейху, то Ладані уникав цієї людини.
Однак успіхи олімпійців та святкову атмосферу Олімпіади затьмарило 5 вересня. За 6 днів до завершення ігор 8 палестинців пробралися до мюнхенського Олімпійського селища, де проживали спортсмени. Палестинці вбили 2 членів ізраїльської команди, а ще 9 взяли в заручники. За звільнення останніх терористи вимагали випустити на волю 200 палестинських в’язнів в Ізраїлі та ще 2 лівих екстремістів у німецьких в’язницях. Це спричинило перестрілку між палестинцями й поліцією, під час якої загинули всі заручники, 5 терористів і один поліціянт.
Ладані ледве врятувався. Переляканий сусід розбудив його, сказавши, що колега-спортсмен помер. Шауль швидко взув кросівки та побіг до дверей. На вулиці він зустрів олімпійського чиновника, який благав лідера нападників проявити гуманність до поранених. Поверх піжами Ладані швидко накинув якийсь одяг та разом з іншими спортсменами почав чимдуж тікати.
Ладані побіг до будівлі, де проживала команда США, та розбудив американського тренера з легкої атлетики Білла Бауермана. Білл закликав на допомогу німецьку поліцію й попросив американських морських піхотинців захистити плавця Марка Шпіца та метальника списа Білла Шмідта. Тож Шауль став першою людиною, яка сповістила про напад.
Після нападу один терорист зізнався, що, побачивши втечу Шауля, палестинці подумали, що квартира, з якої він вибіг, порожня. А тому, Ладані врятував життя ізраїльтянам, які перебували всередині. Загалом, крім Шауля, змогли вижити ще четверо членів ізраїльської команди.
Після цього інциденту світ критикував Західну Німеччину через невдалу роботу з порятунку. Крім того, її звинувачували в приховуванні історичних документів про дії нацистів, а ще недостатню грошову компенсацію сім’ям жертв «Мюнхенської різанини». З того часу всі спортивні події проводять із врахуванням суворих вимог безпеки.
Випадково в деяких теле-, радіо- й газетних репортажах про Ладані говорили як одного з убитих. Шауль по-справжньому зрозумів, що пережив жах, в аеропорту ізраїльського міста Лода. Тисячі людей прийшли побачити команду й попрощатися біля трун спортсменів, яких убили палестинці.
Подальше життя
Ладані повернувся до змагань через два місяці після мюнхенської Олімпіади. У 1972 році він став чемпіоном світу зі спортивної ходьби на 100 км. На Маккабіанських іграх 1973-го він переміг у ходьбі на 20 і 50 км. Через три роки Ладані встановив рекорд США в ходьбі на 75 км.
Чемпіонат Ізраїлю зі спортивної ходьби Ладані за своє життя вигравав 28 разів, Національний чемпіонат США – 6, Національний чемпіонат Бельгії – 2. Крім того, він перемагав один раз на національних чемпіонатах Швейцарії і Південної Африки. У 2006-му 70-річний Ладані пройшов 100 миль менш ніж за добу, встановивши світовий рекорд. Дивовижно, але він ніколи не мав тренера.
У 75 років спортсмен усе ще брав участь у 35 змаганнях на рік і стверджував, що проходить щонайменше 15 км щодня. Кожен день народження Шауль святкував, проходячи стільки ж кілометрів, скільки йому виповнювалося років. Після досягнення 80-ти він вирішив скоротити відстань, пройшовши лише половину.
Голокост і теракт виявилися не єдиними випробуваннями на життєвому шляху спортсмена. Зокрема, він боровся з раком шкіри та лімфатичної системи, а ще витримав чимало юридичних та адміністративних сутичок. Під час авіарейсу до Берліна літак, пасажиром якого був Ладані, втратив один із двох двигунів. Тоді він здійснив екстрену посадку в Тель-Авіві.
Втім, попри всі перешкоди на шляху, Ладані зумів здобути репутацію людини з видатними спортивними досягненнями. Він став прикладом людини з надзвичайно сильним характером і неймовірною фізичною витривалістю, натхненням для інших атлетів.