Ohel Jakob («Шатро Якоба»), центральна синагога Мюнхена, є складовою частиною Єврейського центру, розташованого на площі святого Якоба в самому серці міста. Її урочисто відкрили у 5767 році за єврейським календарем (тобто у 2006 році). Далі на imunich.eu.
Народження громади Ohel Jakob
У середині 19 століття серед єврейської громади Мюнхена спалахнули запеклі внутрішні суперечки щодо релігійних реформ і дотримання традицій, які згодом спричинили поділ між ліберальними та ортодоксальними вірянами. Одним із приводів для розколу стало впровадження органної музики до богослужінь – рішення, яке категорично не підтримала ортодоксальна меншість. Саме це призвело до відставки правління громади ще в 1870 році.
Коли в 1876 році орган почали регулярно використовувати під час служби в головній синагозі, представники ортодоксального напряму створили окремі товариства та проводили богослужіння в невеликих молитовних приміщеннях, дотримуючись звичного релігійного ритуалу. Такі молитовні осередки діяли за адресами: Фюрстенфельдерштрасе, 13; Германштрасе, 3; у готелі-ресторані Hundskugel і на Каналштрасе, 29 (пізніше перейменованій на Герцог-Рудольф-штрасе, 11). Саме останнє місце стало основою для створення майбутньої синагоги Ohel Jakob. Тут в 1874 році відкрили молитовну залу на першому та другому поверхах, а після перепланування 1879 року її перенесли на верхні поверхи.
У 1887 році представники ортодоксального крила звернулися до Ізраїльської культової громади з проханням дозволити будівництво окремої синагоги. Проте громада відмовила, запропонувавши замість цього орендувати приміщення для молитовної зали в новому будинку громади на Герцог-Макс-штрасе. Однак цей варіант так і не був реалізований.
Після відкриття головної синагоги, яку контролювали релігійні реформатори, ортодоксальна частина громади звернулася до міської будівельної інспекції з проханням дозволити спорудження нового молитовного дому на Каналштрасе, 24. Товариство на підтримку єврейських наукових знань, що постало з членів однієї з молитовних зал і отримало назву Ohel Jakob, придбало земельну ділянку для зведення синагоги. У 1891–1892 роках там було збудовано нову святиню в популярному на той час неороманському архітектурному стилі за проєктом Августа Ексфера. Поруч, на сусідній ділянці, з 1924 року функціонувала ізраїльська школа.
Становище ортодоксальної громади в Мюнхені було досить складним, адже відповідно до баварського юденедикту (указ) 1813 року, в кожному місті дозволялася лише одна ізраїльська релігійна організація. Через це проведення окремих богослужінь ортодоксів потребувало згоди з боку ліберальної єврейської громади. Проте приплив євреїв з територій Східної Європи помітно посилив позиції ортодоксального крила. У 1907 році Ізраїльська громада та об’єднання Ohel Jakob домовилися про те, що товариство зберігатиме власні релігійні практики та отримуватиме 2 % від культових зборів. Формальне релігійне керівництво залишалося за головним рабином (духовний лідер), який передав його асистенту з ортодоксального напряму – талмудисту Генріху Ерентрою.
Відродження і вшанування пам’яті синагоги
Прийняття Веймарської конституції усунуло вимогу щодо існування єдиної громади. У 1922 році було підписано нову угоду між Ізраїльською спільнотою Мюнхена та товариством Ohel Jakob, що надавала ортодоксам ширші повноваження.
Єврейські переселенці зі Східної Європи, які оселилися в Мюнхені, згодом відокремилися й від «Шатра Якова» та в 1931 році відкрили власну синагогу в одному з дворів на вулиці Райхенбахштрасе. Під час листопадового погрому 1938 року приміщення синагоги на Герцог-Рудольф-штрасе було сплюндровано й підпалено. Пожежа знищила всі релігійні атрибути, хоча рабин Ернст Ерентрой (син Генріха Ерентроя) намагався врятувати сувої Тори (рукописні згортки, на яких написано п’ять книг Мойсея). Як і багато інших членів громади, він був заарештований та відправлений до концтабору Дахау. Єврейська народна школа також зазнала руйнувань. Навчальний процес вдалося поновити лише в січні 1939 року в іншому приміщенні. А руїни самої синагоги були знесені в березні того ж року за розпорядженням міської будівельної інспекції. У п’ятдесятих на цьому місці звели нову забудову, а нині про зруйновану святиню нагадує меморіальна таблиця. У статті Андреаса фон Дельхаес-Гюнтера в газеті Bayernkurier від 10 листопада 2016 року зазначено, що на десятиріччя від часу освячення нової мюнхенської головної синагоги, що припало на річницю трагічної «Кришталевої ночі», Ізраїльська громада Мюнхена та Верхньої Баварії відзначила канцлерку Ангелу Меркель спеціальною медаллю за її непохитну позицію у боротьбі з антисемітизмом.
У середу ввечері, в присутності численних почесних гостей – майже повного складу уряду Баварії, членів міської ради, багатьох депутатів та дипломатів, а також кардинала Фрідріха Веттера й земельного єпископа Йоганнеса Фрідріха – Ізраїльська релігійна громада відзначила десятиріччя від дня відкриття головної синагоги Ohel Jakob, розташованої в самому центрі Мюнхена. З цієї нагоди громада вручила свою найвищу нагороду канцлерці Ангелі Меркель, висловивши подяку за її непохитну позицію в боротьбі з антисемітизмом і за її відданість підтримці Ізраїлю. Президентка Шарлотта Кноблох навіть пригадала події 9 листопада 1938 року – ніч нацистських погромів, відому як «Кришталева ніч».
Реконструкція синагоги та збереження культурної спадщини
За повідомленням t-online.de від 27 листопада 2019 року (згідно з матеріалами агентства dpa) міська адміністрація висловила намір просунути реконструкцію історичної синагоги на Райхенбахштрасе. Міська рада ухвалила рішення про фінансування проєкту, щоб зберегти споруду як цінну архітектурну пам’ятку та знову відкрити її для широкої публіки. Проте на той момент технічний стан будівлі не дозволяв проводити в ній екскурсії чи інші заходи. Водночас місто наполягало на розподілі відповідальності: освітній департамент уже тоді планував найближчим часом розпочати перемовини щодо фінансової участі з представниками федеральної влади та уряду Баварії.
Хоча остаточну вартість реставрації тоді ще не було встановлено, голова товариства при синагозі Рахель Саламандер, яка ініціювала цей проєкт, зазначала, що за попередніми оцінками йшлося приблизно про дев’ять мільйонів євро. За її словами, фактично вже була досягнута домовленість про рівномірний розподіл витрат між містом, землею Баварія та федерацією. «Це не просто культова споруда – це справжній архітектурний шедевр у стилі Баугаус, збудований у 1931 році. Відновлення синагоги – це не лише акт історичної справедливості, а й крок до збереження нашої культурної спадщини», – підкреслювала вона.
Синагога була зведена наприкінці 1920-х років за проєктом архітектора Густава Маєрштайна й освячена в 1931-му. Уже через сім років, у листопаді 1938-го, внаслідок погромів значну частину інтер’єру було знищено, хоча сама споруда встояла. Після завершення Другої світової війни синагога знову відкрила двері для вірян і довгі роки залишалася релігійним осередком Ізраїльської громади, аж до відкриття нового молитовного будинку на площі Якоба у 2007 році.
Державне фінансування реставрації
У червні 2020 року стало відомо, що проєкт реставрації синагоги на вулиці Рейхенбахштрасе в Мюнхені отримає державну фінансову підтримку в розмірі майже трьох мільйонів євро. Баварія виділила близько 2,83 мільйона євро на відновлення цієї пам’ятки архітектури, яка, за словами колишнього міністра науки Баварії Бернда Сіблера (CSU), є важливим історичним свідченням періоду націонал-соціалізму. Фінансування надходило з компенсаційного фонду, яким опікується Міністерство науки Баварії.
Джерела: