Клініка «Гарлахінг» – одна з найвідоміших медичних установ Мюнхена. Сьогодні це сучасний медичний центр з провідним обладнанням, але за цим місцем стоїть довга та цікава історія. У цій статті ми розповімо, як невеликий санаторій на околицях міста перетворився на найкращу клініку Мюнхена. Далі на imunich.eu.
Як все починалося
Історія лікарні почалася у далекому 1894 році, коли працівник Адміністративної ради міських лікарень Фрідріх Зейбот запропонував у місті відкрити санаторій для людей з легкими захворюваннями, як анемія або шлункові захворювання. Одразу ж обрали ідеальне місце для такого санаторію – маєток Штадельгайм. Пропозицію було схвалено і почалося будівництво.
Проте дуже скоро плани змінилися. Мюнхенський громадянин Й. Гайльман запропонував міській раді ділянку площею 9,466 га між Гарлахінгом та Ментершвайге. Він зробив це абсолютно безплатно, але попросив, щоб його працівників лікували тут безоплатно і без черги.
Міська рада прийняла такий щедрий подарунок і ухвалила новий проєкт вартістю 910 000 марок. Проєкт передбачав місткість на 204 пацієнтів з можливістю розширення. І дуже скоро проєкт дійсно розширили, тому що Його Королівська Високість принц-регент Баварський Луїтпольд подарував ще 17,88 га.
Відкриття санаторію
Санаторій було відкрито 4 листопада 1899 року. Це був заклад, який не був ні лікарнею у звичайному розумінні, ні закладом відпочинку. Це була спроба поєднати санаторій з цілющими властивостями та добре обладнану лікарню. Загальна вартість будівництва склала 1 642 021 марку.
22 листопада санаторій прийняв перших пацієнтів з туберкульозом на ранній стадії та пацієнтів з легкими хронічними захворюваннями. Будівництво санаторію тільки завершилося й одразу почалися роботи з його розширення та покращення. Заклад отримав найкраще фінансування від муніципальної влади та активно розвивався.
Як розвивався санаторій
Місцева громада оцінила це місце не лише як чудовий санаторій, а і як установу, яка багато робить для міста. Наприклад, санаторій підтримував місцеві заповідники, метеорологічну станцію, сади та сільське господарство. За межами Мюнхена санаторій теж отримував високу оцінку. На Всесвітній виставці 1900 року у Парижі він отримав головний приз, а на Всесвітній виставці у Сент-Луїсі – диплом.
З 1903 року санаторій «Гарлахінг» почав лікувати лише жінок, а чоловіків відправляли до іншого санаторію. Таке нововведення дозволило збільшити кількість місць у закладі.
Під час Першої світової війни переведення пацієнтів з легкими захворюваннями з міських лікарень до санаторію зняло зайве навантаження на лікарні та звільнило ліжка для поранених солдатів.
Як санаторій перетворився на лікарню
У 1931 році тут вирішили облаштувати операційну для незначних хірургічних втручань, а у 1937 році місто перетворило санаторій на туберкульозну лікарню з повноцінною хірургією. Тепер тут можна було лікувати всі стадії туберкульозу. Санаторій перейменували на лікарню «Мюнхен-Гарлахінг».
Під час Другої світової війни сюди привозили поранених солдатів. Лікарня «Мюнхен-Гарлахінг» була єдиною мюнхенською лікарнею, яка пережила війну без серйозних руйнувань.
У 1957 році через постійне зниження кількості випадків туберкульозу та нестачу ліжок було вирішено перепрофілювати лікарню. Було створено проєкт сучасного та великого медичного комплексу. Стара будівля стала його частиною.
З 2005 року тут знаходиться Мюнхенська клініка «Гарлахінг», яка пропонує медичну допомогу найвищого рівня. Клініка налічує 759 ліжок та 68 місць у денному стаціонарі, а також має філії у Боґенгаузені, Гарлахінгу, Нойперлаху та Швабінгу. Близько 110 000 людей щороку отримують тут стаціонарне та денне лікування.
Завдяки поєднанню традицій, інновацій і турботи про пацієнтів, «Гарлахінг» став невіддільною частиною медичної історії Мюнхена та одним із символів якісної німецької медицини.