Юліан Ніда-Рюмелін займається практичною філософією, що поділяється на теорію дії та раціональності. Також він вивчає етику, соціальну, політичну та правову філософію. У своїй дисертації 1983 року пан Юліан досліджував зв’язок між раціональністю та мораллю. Розглядав, що означає діяти раціонально, як діє сучасна теорія рішень та ігор для пояснення нормативних проблем, пише imunich.eu.
Про філософа
Юліан Ніда-Рюмелін народився в листопаді 1954 року в Мюнхені. Є колишнім політиком та німецьким філософом. До 2020 року керував кафедрою філософії Мюнхенського університету ім. Людвіга Максиміліана. Він спеціалізується на теорії прийняття рішень та раціональності, теоретичній та прикладній етиці, політичній філософії та епістемології. У 2020 році пан Юліан отримав посаду заступника голови Німецької ради з етики.
Юліан ріс у творчій родині. Його батько був скульптором як і дідусь. У 1974 році Ніда-Рюмелін закінчив гуманістичну гімназію Вільгельма, що у Мюнхені. До 1980 році вивчав філософію, математику, фізику, політологію в університетах Тюбінгена та Мюнхена. У 1983 році здобув докторський ступінь із відзнакою.
З 1984 року по 1989 рік обіймав посаду вченого радника в LMU Мюнхена. У 1991 році Ніда-Рюмелін був запрошеним професором в Університеті Міннесоти, США. Згодом, у 1993 році перейшов працювати на кафедру філософії Геттінгенського університету.
У 1998 році Юліан Ніда-Рюмелін пішов у політику. Він обіймав посаду міністра культури до жовтня 2002 року. Також був почесним професором Геттінгенського університету. Після цього періоду Рюмелін вирішив знову повернутись до науки на кафедру філософії. У 2004 році прийняв пропозицію керувати кафедрою політичної теорії та філософії в Інституті Брюдер-Шолля.
На кафедрі філософії, науки та релігієзнавства пан Юліан був деканом з 2009 року по 2013 рік. З 2002 року Юліан Ніда-Рюмелін є почесним професором Інституту філософії Університету Гумбольда в Берліні. Також викладає в Університеті Людвіга Максиміліана в Мюнхені. Спеціалізується на філософії політики та економіки.
У 2010 році Ніда-Рюмелін балотувався на виборах президента LMU Мюнхена. Його опонентом був Бернард Губер. Так філософ-політик намагався протестувати проти невдалої, на його погляд, Болонської реформи. Декани тоді були на стороні Губера, а студентська рада проголосувала переважною більшістю за пана Юліана. Втім, перегони він програв. У 2021 році пан Юліан став ректором-засновником Берлінського гуманістичного університету.
Навчання упродовж життя
Відома всім модель життєвих етапів з дитинства, освітньої фази та виходу на пенсію розпадається. Навчання не закінчується тоді, коли ми відвідуємо школу та ВНЗ. Воно може тривати усе життя. Справа навіть не у професійних вимогах, а у розвитку самої особистості.
Згідно з дослідженнями, у 70 років люди проживають так зване “друге статеве дозрівання”. В цьому віці вони часто мають бажання змінити напрямок свого життя, виконати давню мрію, знову навчатись. Це дуже хороша мотивація, щоб вступити до університету.
Про старіння професор говорить, що з віком людина стає все більш задоволеною. Принаймні так говорить дослідження людського щастя. Це може дивувати. Пік незадоволення своїм життям в основному припадає на 40-50 років. Задоволеність починає зростати якраз після 50 років. Людина цілком і повністю несе відповідальність за власний розвиток, який ніколи не є повним.
Після 50 років з’являється більше бажання піклуватись про рідних. За словами пана Юліана, “круїзна” модель пенсії йому ніколи не подобалась. Постійний вільний час не впливає добре на людину, атрофує її. Тому Ніда-Рюмелін захоплюється людьми, котрі на пенсії мають час на навчання.
Пан Юліан вважає дуже гарним знаком те, що університетами часто цікавляться старші люди. Філософ був би радий читати лекції саме для літніх людей.
Викладанні в університеті завжди пов’язане з власними дослідженнями. Цим філософські науки відрізняються від технічних. Потрібно добре володіти матеріалом, аби мати розуміння спеціалізованих наукових областей.
Наприклад, політичну філософію від античності до сучасності важко опанувати. На думку Ніда-Рюмеліна, такі лекції повинні читати професори, а не молоді науковці із вузькою спеціалізацією. Філософ докладає чимало зусиль у великих лекціях з етики чи політичної філософії.
Користь філософії
За словами Юліана Ніда-Рюмеліна, насолоджуватись філософією може той, хто любить мислити. Студенти, безперечно, володіють таким умінням, тому ця наука є популярною в університетах. Те, що після закінчення навчання випускники йдуть працювати в управлінську сферу доводить, що філософія має своє місце в бізнесі.
Філософія також цікава тим, що не вимагає нічого вивчати. Важливий саме підхід. Можна слідувати логічним, математичним чи історичним методам в цій науці. Наприклад, античну філософію вивчати більш поглиблено можна, якщо студент добре знає давньогрецьку мову.
Філософія не є виключенням в контексті будь-якої професії. Вона покликана неупереджено розглядати питання та впорядковувати їх так, щоб були можливі логічні рішення. В багатьох країнах такі вміння високо цінуються. Наприклад, в Англії вивчати філософію та стати банкіром – не суперечить одне одному.
В давнину філософія допомагала конкретними порадами у мистецтві жити. Згодом, вона почала займатись окремими проблемами. В сучасності, практична функція філософії відійшла на другий план після наукового дослідження. Підтримка людського життя потрібна, можливо, більше ніж будь-коли.
Наприклад, після катастрофи на Фукусімі канцлер створив комісію з етики, до якої увійшли також філософи. Така ж підтримка потрібна і в Німеччині, коли йдеться про раціональне оцінювання технічного прогресу та інших наукових розробок.
Молодих спеціалістів надихає пошук успіху. Але, що таке успіх з філософської точки зору? Професор пояснює, що успіх дорівнює успішному життю. Успішним життя можна назвати, коли людина розуміє як найкраще проявити свої уміння і таланти. Той, хто вміє реалізовувати власні ідеї, досягає успіху. Людина є вільною лише тоді, коли слухає саму себе і робить як вважає за потрібне. В цей час вона не піддається на зовнішні чинники, які можуть їй заважати.
Про захист даних
У свій час, пан Юліан отримав антинагороду “Великого брата” як критик захисту даних. Ніда-Рюмелін є автором суперечливого вислову, що захист даних перешкоджає боротьбі з коронавірусом. Так було в часи пандемії. За це твердження філософ й отримав цю антипремію від Асоціації громадянських прав.
Професор Мюнхенського університету не раз критикував заходи для стримування інфекції. За його словами, мобільний додаток з трекінгом був би набагато ефективнішим за німецький додаток “Corona”. Трекінг дозволив би відстежувати переміщення людей за прикладом азійських країн.
Ніда-Рюмелін певний, у час пандемії практика захисту даних виявилась в Німеччині дуже неефективною. В той час, комерційні гіганти продовжували безперешкодно використовувати найінтимніші дані людей у своїх цілях. Неправильне розуміння захисту даних перешкодило створенню справді ефективного мобільного додатка.
Загалом, на думку професора, “Corona” став невдалим ще на етапі запрошення людей до вакцинації. Він вважає, що багато хто помер саме через слабку цифровізацію та неефективність застосунку. При цьому, з 1 вересня 2020 року по 1 червня 2021 року додаток звантажили понад 28 млн разів.
Втім, інтенсивні суперечки навколо додатку показали, якби була необхідна більша кількість даних про людину, “Corona” встановило б менше людей.