Чарівний світ у кишені – саме так багато дітей у 1970-х сприймали фігурки Playmobil. Це не просто іграшка, а цілий всесвіт сюжетів, професій, пригод і мрій, створений з увагою до деталей. Його поява припала на часи нафтової кризи, коли виробникам довелося переосмислити підходи до матеріалів і дизайну. Саме тоді баварський інженер Ганс Бек розробив маленьку фігурку з рухомими руками й великою головою, яка згодом стала іконою для цілого покоління. Компанія, що працювала в Мюнхені, змогла дати старт новому погляду на дитячу гру – і закріпити німецьку якість у світовій індустрії розваг. Далі на imunich.eu.
Як народилася концепція Playmobil?
На початку 1970 ринок іграшок опинився під тиском обставин, на які ніхто не впливав. Через нафтову кризу сировина для пластмас подорожчала, і виробникам довелося шукати нові підходи. Мюнхенська компанія Geobra Brandstätter, яка до того часу виготовляла переважно великі пластикові іграшки, більше не могла дозволити собі масові габаритні продукти. Проте рішення про зміну формату не ухвалювалося поспіхом – воно визрівало між потребами бізнесу й бажанням створити щось принципово нове.
Тодішній керівник компанії Горст Брандштеттер не прагнув зменшити якість – навпаки, його цікавив продукт, який міг би компенсувати обмеження матеріалів шляхом змісту. Саме він доручив інженерові Гансу Беку розробити іграшку, здатну викликати інтерес у дитини не завдяки розміру, а через змістовну гру. Ганс Бек працював не за шаблоном. Його не приваблювали надто реалістичні чи надто декоративні іграшки. Натомість він створив стилізовану фігурку з великими очима, чітким силуетом і рухомими руками.
Ця маленька постать – з головою трохи більшою за тіло – виявилася зручною для дитячої руки. За задумом Бека, фігурка мала не стільки демонструвати, скільки стимулювати уяву. Нею можна було грати, придумуючи цілі історії – саме це він вважав головним критерієм хорошої іграшки. Бек показав перші прототипи керівництву в 1974 році. Власник компанії не відразу оцінив ідею, але після перших фокус-груп і тестувань зрозумів: це саме те, що потрібно ринку. Так з’явився Playmobil.
Виробництво
Перші фігурки Playmobil з’явилися не в блискучих глобальних цехах, а в межах скромного виробництва в Мюнхені, де компанія Geobra Brandstätter мала свої початкові потужності. Тут і відбувалися перші тести, ливарні проби, підбір кольорів і робота з формами. Команда дизайнерів, інженерів і модельників працювала над кожною деталлю – від кута згину руки до особливостей зачіски. Вони не могли дозволити собі помилку: фігурка мала стати не просто іграшкою, а ядром цілого світу фантазій.
Саме в мюнхенських майстернях з’явилися перші три тематичні серії – лицарі, будівельники й індіанці. Не випадково обрали персонажів, знайомих дитячій фантазії: від мужнього вершника до чоловіка в касці. Крім цього, для кожної серії виготовляли власні аксесуари – шоломи, сокири, намети – але головною залишалася сама фігурка: 7,5 сантиметра заввишки, з обмеженою, але продуманою рухливістю. У процесі роботи вирішили не додавати ніс і не деталізувати риси обличчя – усмішка та круглі очі були універсальними. Це спрощення дало несподіваний ефект: діти могли «бачити» в іграшці будь-якого персонажа, якого самі собі уявляли. Усе це разом – стиль, масштаб, емоційна відкритість – стало тією візитівкою Playmobil, яка лишається впізнаваною й сьогодні.
Визнання бренду в Європі та світі
Після старту перших серій у середині 1970 Playmobil швидко опинилася в центрі уваги не лише німецьких родин. Шлях до широкого визнання почався з міжнародного ярмарку іграшок у Нюрнберзі – головної європейської сцени, де представники індустрії шукали новинки, здатні здивувати світ. Саме там у 1974 році продукцію Geobra Brandstätter вперше показали широкій авдиторії. Це призвело до того, що виробники з Франції, Великої Британії, Скандинавії почали робити запити щодо дистрибуції, а компанія отримала перші великі замовлення. Розширення виробництва дозволило вийти на ринки Бенілюксу, Південної Європи, а згодом – Канади, США та Японії. Кожен новий регіон додавав власні теми та серії, що відповідали локальним уявленням про гру: так з’явилися пірати, поліціянти, космічні дослідники. Створення франшиз, співпраця з медіа, розробка наборів на замовлення – усе це поступово сформувало потужний бренд із власною екосистемою.
Згодом з’явився й Playmobil-FunPark – музей і тематичний парк у місті Цирндорф під Нюрнбергом, де діти можуть взаємодіяти з фігурками в реальному просторі. Це не просто розвага: в експозиціях демонструють, як створюються іграшки, які теми пропонувалися в різні роки, та як змінювалося уявлення про дитинство. Для дітей – це пригода, а для дорослих – ностальгія й занурення в знайомий з дитинства світ. Визнання Playmobil переросло рівень комерційного успіху: фігурки стали частиною масової культури. Вони з’являлися у фільмах, виставках, навіть у політичних сатирах. Деякі музеї сучасного мистецтва включали фігурки у свої інсталяції як приклад культурного коду. І все це з ідеї, що колись народилася в умовах кризи.
Ушанування спадщини
Попри те, що головний виробничий центр Playmobil розміщено в Цирндорфі, саме Мюнхен залишається одним із культурних і подієвих центрів, де регулярно згадують історію цього бренду. Виставки, присвячені Playmobil, не раз відкривалися в міських музеях дизайну та техніки. Наприклад, у Німецькому музеї (Deutsches Museum) неодноразово демонстрували експозиції, що показують не тільки іграшки, але й виробничі процеси, прототипи та етапи розвитку інженерної думки за моделлю мініатюрного світу.
У галереях сучасного мистецтва Playmobil з’являється в найнесподіваніших інтерпретаціях: художники переосмислюють дитячі образи в контексті міської культури, інколи навіть політичної сатири. А у Вищій школі прикладних наук (Hochschule München) проводять відкриті лекції з дизайну дитячих товарів, де Playmobil згадується як зразок інженерного мислення в поєднанні з креативністю.
Крім цього, чимало вчителів використовують мініатюрні фігурки на заняттях із мови, історії чи соціології, щоби заохотити учнів до інтерактивного навчання. У шкільних гуртках моделювання часто можна побачити сценки з Playmobil як приклад сюжетної побудови чи театралізованого переказу. Навіть у терапевтичній практиці з дітьми фігурки нерідко застосовуються як інструмент емоційного самовираження. Колекціонери, своєю чергою, тримають бренд на видноті: у Мюнхені діє кілька фан-клубів, які організовують тематичні обміни, презентації нових серій і виставки рідкісних наборів. На таких подіях можна побачити не лише класичні фігурки, а й кастомізовані моделі, що відображають мюнхенські ландшафти, культурні події чи історичних персонажів.
Хоча основне виробництво перенесли за межі Мюнхена, компанія Geobra Brandstätter зберігає офіси розробки в регіоні. Тут працюють команди, які створюють нові концепції, проводять маркетингові дослідження й тестування прототипів. Саме так Мюнхен залишається не тільки частиною минулого бренду, а й активним учасником його сучасного розвитку.
Джерела: