Леві Стросс започаткував імперію моди, створивши Levi Strauss & Co. – одну з найбільших у світі компаній із виробництва одягу та світового лідера у виробництві джинсів. Саме довговічні та міцні джинси Levi’s із репутацією досконалості допомогли баварцю стати мільйонером. Про шлях до успіху підприємця та його новаторство в модній індустрії читайте далі на imunich.
Дитинство й еміграція
Леві Стросс (уроджений як Леб Штраус) народився 26 лютого 1829 року в баварській громаді Буттенгайм. Сім’я Штраусів пережила чималу релігійну дискримінацію через єврейське походження. Родина сплачувала спеціальні податки через свою віру.
Підростаючи, Леб ділив невеликий простір із 8-ма людьми. Багатодітна сім’я Штраусів жила загалом у 3 кімнатах: великій вітальні (єдиній кімнаті, що опалювалася), спальні та маленькій кухні. Діти спали по двоє-троє на ліжку, на матрацах із соломи.
У 1845 році батько помер від туберкульозу. Через два роки 18-річний Леб, його мати та двоє сестер емігрували до США. Там хлопець, власне, і американізував своє ім’я з Леба на Леві, а прізвище – зі Штрауса на Стросса. Сім’я прибула до двох братів Леві, які переїхали до Нью-Йорка кількома роками раніше й започаткували оптовий бізнес галантерейних товарів.
Після прибуття до Нью-Йорка Стросс працював у магазині братів, зокрема розносив товари – чайники, ковдри та швейні вироби. Згодом сестра Леві разом із чоловіком переїхала до штату Міссурі, а сам Стросс – у штат Кентуккі, де продавав товари братів. У 1853 році він отримав американське громадянство.
Успіх на західному узбережжі
Вдосталь адаптувавшись у Штатах, сім’я Строссів вирішила відкрити відділення галантерейного бізнесу в Сан-Франциско – комерційному центрі Каліфорнійської золотої лихоманки (масового видобування золота в Каліфорнії у 1848–1855 роках). У той час чимало охочих підзаробити вирушили на західне узбережжя Штатів. Леві став представником цього бізнесу. У 1854 році він прибув пароплавом до Сан-Франциско та приєднався до родини своєї сестри.
Він відкрив оптовий бізнес під назвою Levi Strauss & Co. і почав імпортувати вишукані товари своїх братів із Нью-Йорка, зокрема одяг, постільну білизну, гребінці, гаманці та носові хустки.
Народження синіх джинсів
У 1870-х роках компанія Levi Strauss & Co. почала виготовляти важкі робочі штани, тепер відомі як джинси. Одним із клієнтів був кравець Джейкоб Девіс зі штату Невада. Він купив тканину в Стросса для власного бізнесу та розробив геніальний спосіб зробити робочі штани міцнішими – використавши мідні заклепки. Згодом чоловіки почали співпрацю та запустили масове виробництво. Не маючи змоги самостійно покрити витрати, Девіс попросив Стросса заплатити мито на патент на унікальний дизайн. У 1873 році підприємці його отримали.
До 1922 року петлі для ременя на джинсах не було. Натомість чоловіки використовували підтяжки й застібки, щоби вони надійно трималися на тілі. «Поясні комбінезони», як їх називав Стросс, мали великий попит. Те, що починалося як винахід для американських робітників, стало формою прогресу. Функціональні штани, які носили шахтарі, ковбої, повстанці, рок-зірки, президенти та звичайні чоловіки й жінки, стали одягом не лише для роботи, а й повсякденного життя.
Спочатку їх виготовляли з важкого полотна, а потім компанія перейшла на джинсову тканину, яку фарбували, щоби приховати плями. Певний період продукцію шили швачки прямо в домі Стросса. Згодом він заснував фабрику з виробництва штанів.
Разом із ростом популярності бренду Стросс розширював свої бізнес-інтереси. У 1875 році він купив джинсову фабрику Mission and Pacific Woolen Mills. Поки він залишався активним у компанії, Леві давав щоразу більше завдань племінникам, які працювали на нього.
Цікаво, що в 1875–1901 роках Levi Strauss & Co. одягала засуджених. Компанія укладала державні контракти на постачання одягу та галантереї до деяких в’язниць США. Найцікавіший із цих контрактів був укладений компанією в 1898 році. Тоді вона постачала в’язням міста Фолсома (Каліфорнія) смугасту тканину для «костюмів каторжників».
Аби віддячити громаді за процвітання бізнесу, підприємець підтримував численні релігійні та соціальні справи. Наприклад, він долучився до заснування першої синагоги в Сан-Франциско. Леві також передав гроші кільком благодійним організаціям, фондам для сиріт, надав кошти на 28 стипендій в Каліфорнійському університеті. Ці стипендії покривали понад 1/3 витрат студента. Перші з них були присуджені навесні 1898 року, половина з них – жінкам. Перші одержувачі прибули одного березневого вечора до будинку благодійника, аби особисто подякувати за його щедрість.
Помер видатний баварець у 1902-му у віці 73 роки. Він ніколи не був одружений. Тоді маєток Стросса коштував орієнтовно 30 млн доларів. Після його смерті Levi Strauss & Co. очолив племінник промисловця Джейкоб Стерн. Легендарні джинси, відомі як Levi’s, продовжували зростати в популярності.
8 цікавих фактів про Levi’s
- Застібку-блискавку до джинсів додали в 1954 році. Досить несподівано, але це нововведення клієнти сприйняли не надто добре.
- Кожна пара Levi’ s пофарбована лише 3–12 грамами індигового кольору (щось середнє між темно-синім та фіолетовим). Назва цього кольору походить від рослини індиго, що росте в Індії, з якої добувають відповідний барвник. Справа в тому, що колір індиго дуже насичений, однак його недолік у тому, що він швидко змивається. Саме тому, компанія Levi Strauss & Co. рекомендує уникати частого прання джинсів.
- Під час Другої світової війни компанія видозмінила подвійну прошиту дугу на кишені. Зважаючи на дефіцит ресурсів у воєнний час, довелося прибрати деякі заклепки, застібки та фірмові дугоподібні шви на задній кишені, оскільки цей дизайн вважався декоративним. Утім, компанії вдалося знайти альтернативний спосіб зберегти зовнішній вигляд нитки – її домальовували. До слова, попри тимчасову втрату деяких елементів, джинси все ще могли похвалитися міцністю та довговічністю.
- У певний період джинси Levi’s в Індії вважалися одними з найдорожчих з усіх, які лише існували на ринку.
- Тільки в 1950-х роках для бренду почали використовувати назву «джинси». Здебільшого на початку свого існування штани Levi’s називали «комбінезоном», що тепер є архаїчним словом для робочого одягу.
- Протягом тривалого часу компанія випускала джинси тільки для чоловіків. У 1934 році Levi Strauss & Co. вирішила створити штани спеціально для жінок. Це рішення було неоднозначно сприйняте публікою, але спричинило масштабну перебудову в індустрії жіночої моди. Зважаючи на той факт, що після Першої світової війни багато жінок зайнялися фізичною працею, джинси стали їм у нагоді.
- Сам Леві Стросс ніколи не носив продукцію свого бренду. У період запуску компанії джинси призначалися лише для робітників. Бізнесмени, особливо успішні, як-от сам Леві, їх не носили. Одягався промисловець у типові темні костюми та білі сорочки.
- Найстаріша збережена пара джинсів цього бренду датується 1879 роком. Їхня вартість станом на січень 2024 року становить приблизно 150 000 доларів. Штани надійно зберігаються у вогнетривкому сховищі в Сан-Франциско.