Герб Мюнхена, столиці Баварії, використовується з 13 століття і за цей час неодноразово змінювався. Сучасні варіанти Великого та Малого герба були затверджені в 1957 році. Основною фігурою герба, за винятком короткого періоду з 1808 по 1818 рік, завжди був монах, оскільки назва міста Мюнхен, як правило, походить від слова «монах». Цю фігуру іноді називають «Мюнхенським дитям». Далі на imunich.eu.
Сучасний вигляд гербів був розроблений графіком Едуардом Еге в 1957 році. З того часу великий герб більше не використовується в офіційному документообігу, а призначений лише для урочистих і представницьких заходів як символ міської влади.
Шлях від монастиря до мегаполіса
У 8 столітті на місці нинішнього мегаполіса існувало лише невелике монастирське поселення. Саме завдяки цьому місто отримало свою назву, оскільки «Мюнхен» перекладається як «монаше селище». З приходом монахів розпочалося й пивоварне ремесло, яке з часом стало символом міста. У 1516 році герцог Вільгельм IV запровадив Пивний закон чистоти (Reinheitsgebot), який визначав, що пиво може виготовлятися виключно з ячменю, хмелю й води.
Мюнхен був заснований у 1158 році Генріхом Левом і швидко став центром влади династії Віттельсбахів, які правили на територіях Баварії та навколишніх регіонів. Ця роль залишалася незмінною до завершення Першої світової війни. У період Другої світової війни місто стало значущим осередком націонал-соціалізму. Ще в 1923 році Гітлер зробив спробу державного перевороту в пивному залі Hofbräuhaus, що стало однією з причин, чому Мюнхен був обраний ним як одне з улюблених міст у воєнні роки. Уже під кінець війни Мюнхен зазнав масштабних руйнувань через бомбардування союзників, але згодом був ретельно відбудований. Нині завдяки великій кількості пам’яток архітектури та історичних споруд, місто стало привабливим куточком для туристів з усього світу.
Символіка міста як відображення ідентичності
У Мюнхені не так давно відсвяткували ювілей – 850 років з дня заснування (2018 рік). Попри те, що протягом тривалого часу місто поступалося впливом великим імперським центрам, воно стрімко перетворилося на глобальний мегаполіс, який щорічно приваблює тисячі відвідувачів з усього світу. Таке значення, яке місто здобуло в історії та на міжнародній арені, знайшло відображення й у його символах.
Одним із них є прапор – важливий елемент ідентичності міста. Він складається з двох горизонтальних смуг однакової висоти: верхня – чорного кольору, а нижня – жовта. У центрі розміщується герб Мюнхена, на якому, на білому фоні, зображено чоловіка в чернечій рясі чорного кольору, прикрашеній жовтими елементами. Права рука постаті піднята, а в лівій – червона книга. Взуття монаха теж жовтого кольору.
Значення, версії та трансформації символу
Як ми вже знаємо, на гербі Мюнхена зображено монаха в традиційному одязі, який тримає книгу в руці. На думку деяких дослідників, це, ймовірно, Євангеліє. Жовтий хрест на чорному вбранні чітко виділяється на контрастному тлі. Ще однією помітною деталлю є його червоні черевики. Вперше така постать монаха з’являється на міській печатці 1304 року як єдина фігура. Крім простого (малого) варіанта герба, існує також розширена версія символу міста. У ній чернець зображений у воротах червоної міської фортифікації, над якою розташовано коронованого лева, що повернений праворуч. Фон щита в цій композиції виконаний у сріблястому кольорі.
Такий герб вважається «мовним» або «говорючим символом», тобто таким, що образно передає назву. У цьому випадку він вказує на те, що назва міста при першій згадці в документах 12 століття звучала як «Munichen», а старонімецьке слово «Munich» означало «монах». Щодо пози й жестів монаха на гербі Мюнхена існує кілька різних інтерпретацій. Одна з версій припускає, що фігура монаха складає присягу на міському присяжному кодексі, адже його права рука піднята в урочистому жесті, схожому на присягу. Згідно з переказами, ця книга завжди мала червону палітурку, що надає цій гіпотезі особливої переконливості. Інша думка, поширена серед істориків, акцентує на глибоко християнських коренях Мюнхена, вважаючи, що в руках монаха – Біблія, а піднята рука символізує жест благословення.
Образ монаха як символу міста простежується з 1239 року, коли він уперше з’явився на офіційній міській печатці. У тій давній версії було зображено лише голову монаха, яка визирала з арки міських воріт. Зміни панівних режимів призводили до періодичних змін у зовнішньому вигляді герба, оскільки кожна влада прагнула підлаштувати символ міста під свої потреби. Сьогоднішній варіант герба, що базується на зразку 1304 року, був остаточно прийнятий лише у 1957 році й відтоді використовується як офіційна символіка міста.
Ще цікаво: за часів короля Максиміліана I Йосипа існував альтернативний варіант герба, де в арці замість монаха сидів золотий лев із мечем і щитом, на якому красувалася літера «M». Цим символом монарх прагнув відійти від образу монаха, вважаючи його застарілим або недоречним.
Герб у різні періоди історії міста
У 1834 році король Людвіг I відновив історичні герби Мюнхена, як у великому, так і в малому варіанті. Їхній дизайн ґрунтувався на стародавніх печатках: малий герб був створений за зразком печатки 1304 року, а великий – за шаблоном 1323.
У 1835 році фон герба був виконаний у синьому кольорі, але вже в 1865 році, за вказівкою Людвіга II, його замінили на сріблястий. Зміни в колірній палітрі були досить рідкісними. Наприклад, у 16 столітті використовували золотий фон.
Протягом 1936-1945 років у великому гербі з’явився орел, що носив нацистську символіку – рейхсадлер із хрестом свастики. Фігура «Мюнхенської дитини» (Münchner Kindl) була зображена перед міськими воротами як поліціянт, з розставленими в боки руками.
Цей варіант герба був розроблений Ріхардом Кляйном. Після завершення Другої світової війни ця версія герба була скасована, і протягом 1945-1948 років місто не мало офіційного герба.
З 1949 року в Мюнхені знову почали використовувати обидва варіанти герба – малий і великий, повернувшись до традиційного дизайну 1936 року. У 1957 художник Едуард Еге оновив вигляд обох гербів. Саме тоді, 17 грудня 1957 року, міська рада прийняла рішення, що великий герб більше не використовуватиметься в офіційних документах, а лише в рамках урочистих та представницьких заходів. Дійсно, вважається правильним опис і зображення символу, що наведені в останньому чинному міському статуті герба. З 1 січня 2003 року на основі є визнаним устав, що ухвалений 2 грудня 2002 року. Офіційні герби не зовсім відповідають традиційним правилам геральдики.
Зокрема, для шкіри використовується колір м’яса, а для волосся – коричневий, що є нетиповим для класичного гербового мистецтва. Крім того, кольори не завжди чітко відокремлені один від одного, як це можна побачити на голові та руці. Проте в наш час це вже не має особливого значення, оскільки в середньовіччі такі правила допомагали відрізняти герби на полі бою, навіть на великих відстанях.
Лише кілька сучасних районів Мюнхена мали власний герб до того, як були включені до складу міста. Зокрема, це були передмістя Ау, міста Пасинг і Швабінг, а також громади Аубінг, Фельдмохінг, Оберменцінг і Унтерменцінг. Рада Мільбертсхофена, яка стала містом у 1910, 16 лютого 1911 року вирішила ввести герб. Однак через заплановане приєднання до Мюнхена ця ініціатива була відкладена, а після приєднання у 1913 році – скасована.
Джерела: